Перспективи розвитку інформаційних технологій

Главная —› Страничка студента  —› Учебно-методические материалы  —› Темы для самостоятельного изучения —›  Специальность МЕЕП

Тема: Перспективи розвитку інформаційних технологій

Мета :

• Розглянути поняття інформаційних технологій та їх класиіфкацію;
• Охарактеризувати основні тенденції розвитку сучасного апаратного та програмного забезпечення.

 Студенти повинні знати:

• Означення інформаційних технологій та їх класифікацію;
• Основні тенденції розвитку сучасного апаратного та програмного забезпечення.

Перелік понять:

Інформаційна технологія, обчислювана система, «клієнт», сервер, закон Мура, мережні технології,  сховищ даних,WAP-технології, комп'ютерна телефонія, дата-центри, концепція BigData,  персональні  «хмарки», технологія IN MEMORY COMPUTING, Веб 2.0,  веб-сайт, прогресивний дизайн.

План.

1. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація
2. Основні тенденції розвитку сучасного апаратного та програмного забезпечення. Закон Мура.
3. Перспективи розвитку мережних технологій.
4. Технології та сервіси Веб 2.0, Вікі-технології, Веб-спільноти
5. Створення персональних веб-сайтів.

Поняття інформаційних технологій та їх класифікація

Створення та функціонування інформаційних систем в управлінні тісно пов’язані з розвитком інформаційної технології — голов­ною складовою частини автоматизованої інформаційної системи.

Інформаційна система за своїм складом нагадує підприємство з перероблення даних і виробництва вихідної інформації.

Як і в будь-якому процесі, в інформаційній системі наявна технологія перетворення даних у результативну інформацію.

Автоматизована інформаційна технологія (АІТ) — системно організована для розв’язання задач управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, нагромадження, пошуку, оброблення і захисту інформації на основі застосування програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки та зв’язку, а також засобів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.

Сучасна інформаційна технологія орієнтована на застосування найширшого спектру технічних засобів електронно-обчислю­валь­них машин і засобів комунікацій. На її основі створено та створюються обчислювальні системи й мережі різних конфігурацій не тіль­ки для нагромадження, зберігання, перероблення інформації, але й максимального зближення термінальних улаштувань до робочого місця спеціаліста та для підтримки прийняття рішення керівника.

Основу нової інформаційної технології складають розподілена обчислювальна техніка, «дружнє» програмне забезпечення та сучасні засоби комунікації. Принципова відміна нової інформаційної технології полягає не тільки в автоматизації процесів зміни форми й розміщення інформації, а й у зміні її змісту.

Інформаційні технології можна класифікувати за рядом ознак:

• за способом реалізації в АІС;
• за ступенем охоплення задач управління;
• за класом реалізуючих технологічних операцій;
• за типом користувацького інтерфейсу;
• за способом побудови мережі;
• за обслуговуючими предметними сферами.

Одна з сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій — напрям технології «клієнт—сервер». Цей підхід реалізується в технології зв’язування та запровадження об’єктів (ОLЕ), організації локальних мереж і мережевих операційних систем, у глобальних мережах типу Internet, в архітектурі систем керування базами даних, в архітектурі пакетів прикладних програм.

Основні тенденції розвитку сучасного апаратного та програмного забезпечення. Закон Мура.

На протязі останніх сорока років спостерігається експоненціальне зростання потужностей інформаційних технологій. Основні показники інформаційних комп'ютерних і комунікаційних технологій збільшуються в геометричній прогресії. Так само за останні роки зростають показники потужності і швидкодії комп'ютерних пристроїв при незмінній ціні.

Першим експоненціальне зростання комп'ютерної індустрії виявив у 1965 році один із фундаторів компанії Intel Гордон Мур. Малюючи для чергового виступу графік росту продуктивності мікросхем, він зауважив надзвичайну закономірність: у кожному новому кристалі розміщалося приблизно вдвічі більше транзисторів, ніж у попередньому, а з'являлися нові мікросхеми через рівні проміжки часу через півтора два роки після попередньої.

Закон Мура стверджує, що кожні півтора два роки потужність інформаційних технологій зростає в два рази, в той час як ціна залишається незмінною. Оцінити наслідки закону Мура в комп'ютерній індустрії зручно на прикладі мікропроцесора ключового пристрою будь-якого електронного приладу. З'явилися перші мікропроцесори в середині шістдесятих років. Сьогодні мікропроцесори застосовуються в мобільних телефонах, факсимільних апаратах, медичному устаткуванні. Це "мозок" не тільки персонального комп'ютера, але практично будь-якого з сучасних електронних пристроїв.

 

Мережні технології.

Розвиток мережевих технологій спричинив втілення в життя ідеї про надання клієнтам мереж послуг програмним забезпеченням та послуг, пов'язаних із роботою в Internet. Сюди можна віднести:

• зберігання великих обсягів даних клієнта у спеціальному сховищі, яке має надійних програмний та апаратний захист;
• надання послуг потужних апаратних засобів та високошвидкісних каналів передачі даних;
• розробку інформаційних систем та окремих програмних продуктів;
• дизайн Web-сторінок, їх підтримку та супровід;
• оренда ліцензійного програмного забезпечення (аутсоринг).

Як вже згадувалось, розвиток інформаційних технологій перш за все пов'язаний саме з розвитком мережевих технологій. І саме розвиток мережевих технологій диктуватиме основні напрями розвитку апаратного і програмного забезпечення.

Мережеві технології є тією ланкою, яка дозволила об'єднати результати роботи багатьох автономних користувачів та надати доступ до цих результатів всім, хто в них зацікавлений. Тому напрями розвитку мережевих технологій без сумніву визначатимуть напрями розвитку інформаційних технологій в цілому.

Зараз можна виділити такі основні напрями використання мережевих технологій:

• технологія сховищ даних;
• WAP-технології;
• комп'ютерна телефонія;
• дата-центри.

Сховище даних (Data Waren House) було визначено в 1992 році Біллом Інмоном. Сховище даних- це особлива форма організації бази даних, що призначена для зберігання в погодженому вигляді об’єднаної інформації, що отримується на основі баз даних різних систем та зовнішніх джерел. Необхідність розроблення нової концепції сховищ  даних обумовлена такими факторами:

розвиток інформаційних технологій привів до систем нового типу, які дістали назву систем підтримки прийняття рішень. Ці системи базуються на новій технології, яка одержала назву ОLАР-технології. Основою ОLАР-технології є реалізація аналітичних запитів;

системи підтримки прийняття рішень, що ґрунтуються на формуванні аналітичних запитів, почали конфліктувати з транзакційними системами оперативної обробки даних. Одночасне вирішення оперативних і аналітичних запитів на одній базі даних часто призводить до нестачі ресурсів;

формування аналітичних звітів на основі традиційних баз даних, які вміщують оперативну інформацію, займає дуже багато часу. Причому витрати часу, необхідні для формування аналітичних звітів, невпинно зростають зі збільшенням обсягів оперативної інформації в базі даних. Це призводить до того, що менеджери не встигають готувати відповідні рішення на основі отриманих аналітичних звітів;

дуже часто на підприємстві чи в організації функціонує декілька OLAP- систем, кожна з яких має свою окрему базу даних, в яких використовуються різні структури даних, способи кодування, одиниці вимірювання. Побудова зведеного аналітичного запиту на основі декількох баз даних є дуже складною проблемою, яка спочатку потребує вирішення проблеми узгодженості даних, що зберігаються в різних базах даних.

Вирішення перелічених вище проблем було знайдено в розробленні концепції сховища даних. У сховищі даних зберігаються не первинні дані, а певним чином інтегровані дані, які створюють основу для вирішення аналітичних задач і функціонування систем підтримки прийняття рішень.

Сховище даних характеризуються предметною орієнтацією, інтегрованістю, підтримкою хронології, незмінністю і мінімальною надлишковістю.

WAP-технології.

Для передачі даних в комп'ютерних технологіях дедалі частіше використовують технології стільникового зв'язку. Власники мобільних телефонів з функціями WAP-доступу можуть отримувати інформацію безпосередньо з глобальних мереж. До цієї ж новітньої технології належить перетворення звичайних побутових телевізорів на мультимедійні центри з доступом до Internet. Ця технологія отримала назву Multimedia Home Platform, або скорочено MHP.

Комп'ютерна телефонія (СТІ) - це технологія, в якій апаратні і програмні засоби комп'ютерної техніки використовуються для керування телефонними з'єднаннями. Використання комп'ютерів дозволяє в таких зв'язках обробляти та синтезувати голосові сигнали. Для створення комп'ютерної телефонної системи потрібне також спеціальне програмне забезпечення. Цікавим є використання голосових поштових скриньок для обміну голосовими повідомленнями. В голосовій пошті всі повідомлення зберігаються у скриньках як в звичайній електронній пошті. В офісі така система може автоматично комутувати (перенаправляти) повідомлення на визначені робочі місця, розповсюджувати факсимільні повідомлення. Цілком можливо, що такі системи згодям замінять телефонний зв'язок.

Популярізація підходу BIGDATA

Концепція BigData, спрямована на здешевлення зберігання великих масивів даних і швидке одержання інформації з даних, також отримає широке поширення. Одна з головних переваг цієї технології -  можливість обробки великої кількості неструктурованої інформації. Замовник зможе більш точно сегментувати клієнтів, прогнозувати їх відтік, оцінювати свої маркетингові кампанії. З BigData пов'язані і рішення по аналітиці. Система аналітики зможе надавати оброблені дані за короткі терміни. Раніше на збір інформації міг піти місяць, тепер це можна зробити за кілька днів, а в недалекому майбутньому аналізувати інформацію можна буде і в реальному часі

Мобільні додатки. Протягом наступних кількох років на плаву залишаться кілька основних архітектур для створення всіх мобільних додатків - «рідні», гібридні, спеціальні, HTML5 і деякі інші. Оскільки у HTML5 з'являється все більше можливостей, фахівці прогнозують нехай і розтягнутий у часі, але неминучий перехід від «рідних» архітектур до цього стандарту.   Персональні  «хмарки». «Хмарки» поступово замінять користувачам ПК і стануть центрами цифрового життя. Люди будуть використовувати їх для доступу до різних сервісів, а також в якості місця для зберігання особистої інформації. «Хмарки» стануть свого роду «клеєм», який об'єднує пристрої в Мережі. Зберігання інформації в «хмарці», яке стане «приміщенням» для всієї обчислювальної та комунікаційної діяльності, спричинить створення унікального набору сервісів, веб-напрямків та способів об'єднання пристроїв у Мережі.   Технологія IN MEMORY COMPUTING Призначена для компаній, яким потрібно швидко обробляти постійно зростаючі обсяги інформації та аналізувати їх у реальному часі. In Memory Computing дозволяє виконувати завдання, які вимагали декількох годин, за кілька хвилин або навіть секунд.  Протягом найближчих  років архітектура In Memory Computing отримає широке поширення і дасть можливість крупним компаніям перевіряти мільйони таких подій, як транзакції, протягом десятків мілісекунд для виявлення кореляцій і можливих загроз.   Інтегровані екосистеми IT-ринок переживає перехід до інтегрованих систем. Якщо раніше все було модульне, наприклад стандартна модель комп'ютера, взаємозамінні компоненти, можна було вибрати, що всередині, потім вибрати операційну систему, потім вибрати програми, то тепер усе змінилося. Наприклад в iPhone. є одна закрита операційна система - iOS і до неї - обмежений набір додатків, доступний тільки через AppStore. І ще є iCloud для «хмарного» зберігання особистих даних і їх синхронізації. Всі разом вони складають не продукт і не набір продуктів, а взаємопов'язану лінійку заліза, софту і послуг. Це екосистема, це щось більше, ніж окремі компоненти.

 

Сервіси Веб 2.0.

Останнім часом швидко розвиваються сервіси Інтернету, які отримали узагальнену назву сервіси Веб 2.0.

За Тімом О‘Рейлі «Веб 2.0 – це не просто інтеграція сервісів, це ідея використання колективного розуму».

 

Веб 2.0 (Web 2.0) - друге покоління мережевих сервісів Інтернету. На відміну від першого покоління сервісів (the mostly read-only Web) Веб 2.0 (the wildly read-write Web) дозволяє користувачам спільно діяти - обмінюватися інформацією, зберігати посилання та мультимедійні документи, створювати та редагувати публікації, тобто відбувається налагодження соціальної взаємодії. Тому технології Веб 2.0. ще називають соціальними сервісами Інтернету.

На відміну від ресурсів Веб 1.0, сервісам Веб 2.0 притаманні такі особливості:

1.     веб як платформа – ресурси Веб 2.0 використовуються для створення документів (презентацій, електронних таблиць, флеш-проектів тощо) які можна зберегти як на локальному комп’ютері, так і он-лайн. Багато ресурсів Веб 2.0 розробляються як програми, що працюють на веб-сторінках. Вони отримали назву веб-додатки. Їх розміщення в мережі звільняє користувача від потреби встановлення відповідних програм на локальний комп’ютер. Прикладом є використання он-лайн словників та перекладачів;

2.     mash-up (англ. mash-up – змішування) – функціональність ресурсів Інтернету розширюється за рахунок додавання нових сервісів до вже існуючих, попередні розробки знаходять застосування у нових ресурсах. Так, на багатьох веб-сторінках можна побачити гаджети для відтворення відео, при цьому самі відео фрагменти та механізми керування ними містяться на інших веб-ресурсах;

3.     «колективний розум» – користувачі беруть активну участь у створенні та оцінюванні контенту ресурсу, спільно реалізують певні проекти, а не лишаються пасивними споживачами чужого контенту. Прикладом є веб-енциклопедія Вікіпедія, вміст якої створюється та покращується спільними зусиллями усіх зацікавлених користувачів;

4.     фолксономія (англ.  folk – народний, taxonomy – таксономія, принцип упорядкування) – народна класифікація, практика колективного розподілу даних по категоріях з використанням ключових слів – тегів, які користувачі ресурсу добирають самостійно для позначення вмісту контенту;

5.     сайти не статичні, а динамічні; представлені не персональни­ми сторінками, а блогами, динамічними сторінками;

6.     соціалізація – використання сервісів Веб 2.0 сприяє утворенню спільнот у мережі з метою обговорення деяких питань та спільної роботи над проектами, при цьому можливість виконання індивідуальних налаштувань, створення власного профілю користувача вирізняє кожну особистість поміж інших

Як наслідок соціалізації сервіси Веб 2.0 отримали назву соціальних. Призначенням цих сервісів є створення умов для організації спільної діяльності та для спілкування користувачів Інтернету.

В 2006 році американський журнал Time присвоїв титул людини року всім користувачам сервісів Веб 2.0. «Людина року – ти. Так, саме ти. Ти контролюєш  інформаційну еру. Ласкаво просимо в твій світ», - говориться на обкладинці журналу.

Приклади сервісів Веб 2.0

-       Мережеві щоденники (блоги).

-      Соціальні сервіси збереження мультимедійних ресурсів: відеосервіси, фотосервіси.

-      Спільна робота з документами.Google Docs.

-      Соціальні сервіси ВікіВікі.

-      Соціальні пошукові системи.

-      Засоби для збереження закладок.

-      Соціальні геосервіси.

Створення персональних веб – сайтів.

Інноваційним напрямком в дизайні сьогодні є прогресивний дизайн.

В сфері створення веб-ресурсів техніка прогресивного дизайну уособилась в таких принципах, як загальнодоступність веб-сай-тів, використання стандартних мов програмування, масштабованість, мобільність, лаконічність, адап-тивність та екологічність.
Ідею загальнодоступності веб-ресурсів західні дослідники порівнюють з біологічними системами, які залишаються завжди різноманітними та продуктивними на протязі тривалого часу. На такі ж категорії вони пропонують орієнтуватися і при створенні сучасних веб-сайтів. Головна ідея прогресивного дизайну в цьому сегменті - «створення таких веб-сайтів, які б слугували своїй меті тривалий час без суттєвого негативного впливу на його Е власника або користувачів, були доступні та корисні для всіх, незалежно від типу операційної системи комп’ютера користувача, браузера, технічних можливостей монітора та типу підключення до мережі Інтернет».

Практичне втілення ці ідеї отримали в таких тенденціях, як, наприклад, поступовий перехід від Flash-технологій до більш сучасних CSS3 та HTML5. Вони забезпечують більшу гнучкість можливостей розробників та зв’язної єдності даних, зображень, відео та аудіо, що відображається на швидкості процесу побудови ескізів при створенні веб-сайтів. Значному спрощенню при формуванні веб-сторінок сприяє відкритий формат шрифтів для веб, який здійснюється за допомогою програми WOFF(Web Open Font Format).

Контрольні питання:

1. Що таке інформаційна технологія?
2. Що таке автоматизована інформаційна технологія?
3. Як можна класифікувати інформаційні технології?
4. Про говорить закон Мура?
5. Які послуги для клієнтів стали можливими з розвитком мережевих технологій?
6. Які сновні напрями використання мережевих технологій?
7. Що являють собою сховища даних?
8. Що являють собою ОLАР-технології?
9. Що являють собою WAP-технології?
10. Що являє собою комп'ютерна телефонія?
11. Охарактеризувати концепцію BigData?
12. Що являють собою інтегровані екосистеми?
13. Що таке Веб 2.0?
14. Для чого використовуються ресурси Веб 2.0?
15. Перелічіть особливості  Веб 2.0.
16. Що являє собою технологія прогресивного дизайну в сфері створення веб-ресурсів?

 

Главная —› Страничка студента  —› Учебно-методические материалы  —› Темы для самостоятельного изучения —›  Специальность МЕЕП