Главная —› Страничка студента —› Учебно-методические материалы —› Темы для самостоятельного изучения —› ЕП
Тема: Локальні і глобальні комп'ютерні мережі. Інтернет.
Мета:
- Дати визначення поняття комп’ютерної мережі;
- Охарактеризувати видиком’ютерних мереж і ознаки, за якими вони класифікуються;
- Розгянути локальні і глобальні комп’ютерні мережі;
- Охарактеризувати апаратне забезпечення мереж;
- Дати загальну характеристику мережі Інтернет.
Студенти повинні знати:
- Означення, що таке комп’ютерна мережа;
- Види комп’ютерних мереж і ознаки, за якими вони класифікуються;
- Що собою являють локальні комп’ютерні мережі;
- Апаратне забезпечення комп’ютерних мереж;
- Принципи побудови мережі Інтернет.
План.
- Означення комп’ютерної мережі.
- Види комп’ютерних мереж.
- Ознаки, за якими класифікують комп'ютерні мережі.
- Локальні комп’ютерні мережі.
- Апаратне забезпечення мереж.
- Mережа Інтернет
Перелік понять: локальні і глобальні комп’ютерні мережі, топологія мережі, інтернет, адреса, IP-адреса, домен, протокол,сайт, клієнт, сервер.
Комп'ютерна мережа - це є система взаємозв'язаних комп'ютерів, призначених для передачі, зберігання та обробки інформації.
Комп’ютерні мережі дозволяють забезпечити:
- колективну обробку даних користувачами підключених у мережу комп’ютерів і обмін даними між цими користувачами;
- спільне використання програм;
- спільне використання принтерів, модемів та інших пристроїв.
Вирізняють два типи мереж, що суттєво відрізняються за технологічними вирішеннями:
- локальні інформаційні мережі (local Area Network, LAN);
- глобальні інформаційні мережі (Wide Area Network, WAN).
Глобальні інформаційні мережі - територіальне необмежені. Для передавання даних найчастіше використовують наявні телефонні канали з досить низькою швидкістю передавання даних.
Крім локальних та глобальних, виділяють регіональні мережі -мережі масштабу міста, району, області. Залежно від конкретної реалізації ці мережі можуть будуватись на технології локальних або глобальних мереж.
Останнім часом у результаті розвитку мережних технологій та об'єднання окремих мереж великих фірм у єдине ціле виникло поняття корпоративних мереж. Корпоративна мережа - це об'єднання деякої кількості локальних мереж за допомогою телефонних, супутникових або інших каналів зв'язку в єдину мережу фірми.
Ознаки, за якими класифікують комп'ютерні мережі, можуть бути
такими:
географічна площа - локальні, регіональні, глобальні мережі;
сфера застосування - офісні, промислові, побутові мережі;
топологія шинна, кільцева, зіркоподібна, деревоподібна,
повнозв'язна мережа;
комплекс архітектурних рішень - виражається у фірмовій назві: Ethernet Token Ring, Arcnet;
фізичне середовище передавання мережа із симетричним, коаксіальним, волоконно-оптичним кабелем, інфрачервоним, мікрохвильовим каналом, скрученою парою;
набір протоколів (протокольний стек) - мережі TCP/IP, SPX/1PX тощо.
Локальні комп’ютерні мережі. З'єднання комп'ютерів, розташованих на невеликій відстані один від одного, називають локальною мережею (LAN).
За допомогою LAN інформацію передають на невелику відстань. Однією з визначних ознак таких мереж є наявність високошвидкісного каналу передавання даних, що дає змогу створити на базі мережі цілісну інформаційну систему, у якій витрати часу на зв'язок суттєво не впливають на час виконання функцій. Оскільки головним завданням такої системи є опрацювання інформації, її мають розподіленою інформаційною системою; виділяють три ступені її використання:
- розподіл ресурсів. Задачі сумісно використовують ресурси (пам'ять, принтери); таке використання мережі сьогодні найпоширеніше;
- розподіл навантаження. Задачі, що надходять у систему, передаються на вільні ПК;
- розподіл опрацювання даних. Сукупність елементів опрацювання, пов'язаних логічно та фізично децентралізованим керуванням ресурсами метою сумісного виконання прикладних програм.
Топологія мережі — це логічна схема об'єднання каналами зв'язку комп'ютерів (вузлів мережі).
Найчастіше в локальних мережах використовується одна із трьох топологій: лінійна, кільцева, зіркоподібна.
Лінійна шина.
Користувачі мають спільний доступ до ресурсів комп'ютерів, а також можуть спільно використовувати периферійні пристрої.
Локальна мережа, в якій всі користувачі рівноправні, називається одноранговою.
Якщо в мережі знаходяться 10 і більше комп'ютерів, то для збільшення продуктивності деякі комп'ютери спеціально виділяють для зберігання певної частини інформації.
Зірка.
Такі комп'ютери називаються серверами, а локальна мережа - мережа на основі серверів. Інші комп'ютери називають робочими станціями або клієнтами мережі.
Якщо до кожного комп'ютера підходить окремий кабель з одного центрального вузла (концентратора), такий варіант з'єднання називають зіркою.
Кільце.
Коли до мережі під'єднано дуже велика кількість комп'ютерів (більше 100), для більшої продуктивності сервери з'єднують в кільце за допомогою оптоволоконного кабелю.
Кільцевій кабель приєднаний до високопродуктивної концентратора. До нього ж підключені комутатори інших сегментів мережі.
Апаратне забезпечення мереж
- Для підключення комп'ютера до мережі необхідний мережевий адаптер - спеціальна плата, яка встановлюється всередину системного блоку в один із слотів материнської плати.
- Основною функцією мережевого адаптера є передача і прийом інформації в мережі.
- З'єднання мережевих адаптерів між собою здійснюється за допомогою різних типів кабелів - коаксіального, оптоволоконного чи так званої витої пари.
|
Комп'ютерний канал зв'язку |
Відстань |
Швидкість |
|
Неекранована кручена пара |
До 90 м |
10 – 155 Мбіт/с |
|
Екранована кручена пара |
До 300 м |
16 Мбіт/с |
|
Коаксіальний кабель |
До 2 км |
2 – 44 Мбіт/с |
|
Оптоволоконний кабель |
До 10 км |
До 10 Гбіт/с |
Mережа Інтернет
Потреба в обміні інформацією між окремими організаціями, науковими та промисловими структурами привела до об'єднання локальних мереж і створення всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет (кінець 60-х років XX століття).
У кожній локальній мережі є хоча б один комп'ютер, який має можливість підключення до сервера Інтернету. За допомогою спеціального програмного забезпечення можна організувати вихід в Інтернет і для всієї мережі. Сервери Інтернет з'єднані між собою за допомогою ліній зв'язку з високою пропускною здатністю.
Глобальна мережа Інтернет являє собою сукупність вузлів, об'єднаних між собою каналами зв'язку. Кожен вузол (хост) містить один або кілька потужних комп'ютерів-серверів. Управляє вузлом організація-власник - провайдер.
Провайдерів можна поділити на міжнародні, національні та регіональні.
Для зниження навантаження в мережі та підвищення швидкості передачі інформації використовується сервер, який є копією далеко розташованого сервера, - дзеркало. Для зниження навантаження в мережі та підвищення швидкодії також використовується комп'ютер, на якому нетривалий час зберігається інформація. Це проксі-сервер.
Інформація на ньому стирається в міру згасання інтересу до неї і замінюється більш актуальною.
Щоб інформацію, передану одним комп'ютером, міг розуміти інший комп'ютер, були розроблені спеціальні програми для передачі і прийому даних, так звані протоколи. У мережі Інтернет діють два типи протоколів:
базовий TCP/IP - відповідає за фізичну пересилання електронних повідомлень; прикладні, що відповідають за роботу спеціалізованих служб (http - протокол передачі гіпертекстових повідомлень, ftp - протокол передачі файлів, telnet - протокол віддаленого доступу).
Кожен комп'ютер в мережі має свою унікальну IP-адресу, що складається з 4-х байтів (4-х десяткових чисел в інтервалі від 0 до 255, розділених крапкою). Адреса читається справа наліво:
128.250.33.199
З яких 128.250.33. - aдреса мереж і підмереж, а .199 - адреса комп'ютера користувача.
Система IP-адресації зручна для комп'ютерів, але людині нелегко запам'ятати такі адреси. Тому була введена ще й Доменна Система Імен (DNS - Domain Name System).
Домен
Домен - область мережі. Домени в імені відокремлюються крапками. Ім'я читається зліва направо:
moon.math.msu.ru
ім'я комп'ютера. домен 4-го рівня (moon). домен 3-го рівня (math). домен 2-го рівня (msu). домен верхнього рівня (ru)
Домени верхнього рівня бувають двох типів:
географічні - двохбуквені (us, uk, ru)
адміністративні - трибуквені (com, net, edu)
Підключення до Інтернету
Існують два основних способи підключення до Інтернету:
- віддалений доступ по комутованій (тимчасовій) телефонної лінії;
- прямий доступ по виділеному (постійному) каналу (коаксіальні та оптичні кабелі, радіорелейні лінії, супутниковий зв'язок). Для обміну інформацією між комп'ютерами через аналогові канали зв'язку (телефонні станції та мережі) використовується модем.
Модем переводить цифрові сигнали комп'ютера в аналогові для телефонних мереж (модуляція) і навпаки (демодуляція).
Види модемів: зовнішні, внутрішні, для переносних комп'ютерів PCMCIA-карта, цифрові модеми ISDN.
Література
Редько М.М., Ярмуш О.В., Редько М.С.
Інформатика та комп’ютерна техніка. Навчально-методичний посібник. 2004 р.
Контрольні питання
- Що таке комп'ютерна мережа?
- Які переваги дає підключення комп'ютера до мережі?
- Чим характеризується локальна комп’ютерна мережа?
- Чим характеризується глобальна комп’ютерна мережа?
- Що таке регіональна комп’ютерна мережа?
- Що таке корпоративна мережа?
- За якими ознаками класифікують комп'ютерні мережі?
- Яку локальну мережу називають одноранговою?
- Яку локальну мережу називають мережею на основі серверів?
- Що таке топологія Мережі?
- Яку топологію називають лінійною шиною?
- Яку топологію називають зіркою?
- Яку топологію називають кільцем?
- Що потрібно для підключення комп'ютера до мережі?
- Що потрібно для підключення комп'ютера до серверів Інтернету?
- Яке призначення модему?
- Розкажіть про протокол TCP/IP
- Розкажіть про Доменну Систему Імен.
Главная —› Страничка студента —› Учебно-методические материалы —› Темы для самостоятельного изучения —› ЕП